Впродовж століття існували школи і курси, які навчали працювати з телефонними стациямі. Самі станції мінялися і еволюціонували, але ці зміни відбувалися не частіше чим раз в 5-7 років, дозволяючи адаптуватися до них. Але ближче до кінця ХХ століття зміни почали відбуватися частіше, стали з'являтися альтернативні способи передачі голосу.
З'явилася IP-телефонія , незабаром вона перетворилася в IP-комунікації, для яких голос став лише одним з додатків. Щодня в світі пропонується декілька десятків нових додатків, пристроїв і сервісів, орієнтованих на надання послуг IP-комунікацій, тобто на можливість спілкуватися різними способами, в будь-якому місці і у будь-який час. Це саме те, що диктує темп нашого життя.
Ми вже пройшли той етап еволюції свідомості, коли зв'язок був можливим, але далеко не обов'язковою складовою нашого існування. Зараз зв'язок, комунікації - це значна частина життя сучасного суспільства і кожної окремої людини. Уявіть собі працівника банку, який не користується навіть мобільним телефоном і комп'ютером.
Чи зможе він бути конкурентним? Чи зможе він вижити в нашому «швидкому» світі, коли швидкість інформування, аналізу і ухвалення рішень безпосередньо залежить від засобів і послуг зв'язку? Цілком природною зараз виглядає картина, коли шестирічна дитина пояснює своєму 80-річному прадідусеві, як користуватися мобільним телефоном, щиро і по-дитячому дивуючись, чому старий не може ганяти, як це працює. Чи це не зміна парадигми.
.
Проте швидкі зміни і часті нововведення можуть налякати компанії і операторів зв'язки, які будують ІТ-інфраструктури і мережі зв'язку не на один день і хочуть захистити свої інвестиції. Найважливіше - це вибрати правильний напрям розвитку мережі, визначити стратегію. У цій статті приводиться декілька перевірених практикою рад, які допоможуть ухвалити потрібне рішення.
Вибір технології
Варіантів об'єднання локальних мереж передачі даних (LAN) в загальну мережу (WAN) досить багато, але найбільш поширеним є використання виділених каналів, FrameRelay і MPLS (мережі Х.25 не розглядаються як вироджувані). Проте поверх цих мереж практично скрізь працює протокол IP як всіма визнаний міжнародний стандарт. Якщо з передачею даних все більш або менш зрозуміло, то що робити з голосовими мережами?
В кінці минулого століття голосові мережі були неосяжним океаном, в якому невеликими вкрапленнями можна було зустріти острівці I Р-телефонії . Зараз же простежується загальна тенденція зростання цих острівців - за останні 6-8 років абсолютно все більш або менш крупні голосові оператори миру або повністю перейшли на IP, або перевели значну частину голосових мереж на цей протокол. І російські оператори не виключення - навіть ті, хто зовсім недавно побудував мережі на базі технологій традиційної телефонії, зараз переводять їх на IP.
З 2006 року об'єми світових продажів традиційних АТС порівнялися з об'ємами продажів IP -АТС . Зараз практично не випускається нових традиційних телефонних апаратів, проте з'являється все більше і більше IP-телефонів. Кожен робочий день в світі замінюються десятки тисяч традиційних телефонних апаратів на IP-телефони. Ці факти однозначно свідчать про те, що протокол IP вже став стандартом передачі голосу і збереже свої позиції ще надовго.
Адже йдеться не стільки про переклад голосового трафіку на IP, скільки про конвергенцію послуг, коли достатньо одного широкосмугового IP-підключення для отримання повного спектру телекомунікаційних послуг.
.
Проте у IP-телефонних мереж є один важливий недолік - відсутність єдиної системи нумерації, такий як Е. 164 в традиційних голосових мережах. І якщо IP-абонент, підключений до оператора А, дзвонить IP-абонентові, підключеному до оператора Б, то він вимушений використовувати традиційний телефонний набір відповідно до стандарту Е. 164. А це означає, що на шляху проходження виклику обов'язково трапиться традиційна телефонна мережа, навіть якщо між операторами А і Б є IP-зв'язність. Це приводить до втрати якості із-за необхідності тих, що перекодували для абонента і додаткових умов ліцензування - для операторів.
Навіть при здійсненні відеовиклику, який можна зробити за наявності IP-телефонії і web-камери, відеоскладова дзвінка пропаде при виході в традиційну телефонну мережу. Для вирішення цієї проблеми кілька років тому була придумана і стандартизована система нумерації ENUM (tElephone Numbering Mapping), що є розширенням звичайного DNS. По суті DNS доповнюється полями ідентифікації абонента Е. 164 і SIP URI (Uniform Resource Identifier), а також при бажанні іншими ідентифікаторами термінальних пристроїв і служб. Таким чином, якщо IP-абонент набирає номер у форматі Е.
164 (наприклад +7-495-961-1410), цей номер перетвориться у формат доменного імені (0. 1. 4. 1. 1. 6. 9. 5. 9. 4. 7. е164. агра) і отримує з DNS відповідний йому SIPURI. Далі виклик здійснюється виключно по IP-мережі без виходу в ТСОП. Зараз ENUM застосовується більш ніж в 70 країнах світу, перш за все як система нумерації в мережах IP-телефонії. Хоча потенційно може бути використаний як єдина нумерація всіх терміналів, що діють, і служб (а не тільки голосових).
.
В Росії процес впровадження ENUM знаходиться на стадії створення пілотної зони і підтримується Міністерством зв'язку і інформатизації. Отже і проблема нумерації має своє перспективне рішення.
Вибір виробника
Після вибору технології перед компаніями встає питання пошуку виробника рішень. Зрозуміло, вибрана технологія VOIP декілька звужує круг постачальників, але і тут є свої нюанси. Наприклад, деякі вендори традиційних телефонних станцій додають в рішення VoIP-карту, що дозволяє зв'язувати станції по IP, і заявляють, що створили IP-телефонне рішення. Безумовно, VoIP-карта дає можливість скоротити витрати компанії, наприклад, на міжофісний зв'язок, проте по суті - це «вмираюче» телефонне рішення - адже весь функціонал і офісний зв'язок залишилися тим самим.
Часто виробники навіть не реалізують сумісність з іншими постачальниками - їх АТС можуть обмінюватися VoIP-трафіком тільки між собою. Лише ті рішення, які інтегруються з мережевою IP-інфраструктурою, а також дозволяють додавати функціонал, робити надбудови, які потрібні саме вашій компанії, причому робити цей централізований, просто, швидко і з мінімальними витратами, можна назвати повноцінним IP-телефонним або IP-комунікаційним рішенням.
.
За останні роки на російському ринку з'явилося багато нових виробників, що не може не радувати. Це означає, що ринок IP-телефонії розвивається, не дивлячись на зміни в законодавстві, означає загальний перехід на IP вже не зупинити. На що ж слід звертати увагу при виборі постачальника? По-перше, на присутність його на російському ринку. Йдеться не тільки про те, є чи ні представництва компанії, але і про кількість складів заміни устаткування - адже у разі їх відсутності гарантійна заміна тягнутиметься досить довго за рахунок доставки з іншої країни, митного очищення і т.д.
А зайва година простою мережі може коштувати компанії великих грошей. Наявність же партнерської мережі виробника - це можливість вибору постачальника, зокрема за принципом його присутності в місті, де працює ваша компанія. По-друге, необхідна зручна, добре відладжена технічна підтримка, причому російською мовою . Далеко не кожен інженер компанії зможе оперативно вирішувати проблеми на нерідній мові. По-третє, слід звернути увагу на можливість навчання персоналу компанії, зокрема інженерного. Навіть хороший інженер потребує періодичного оновлення своїх знань, оскільки технології не стоять на місці.
Також важливо, наскільки швидкого можна знайти інженерів, що мають досвід роботи з вибраним вами устаткуванням. Зрозуміло, ви вольні прийняти на роботу хорошого інженера без досвіду і навчити його, але це додаткові витрати засобів і, що саме головне, часу на його навчання і накопичення їм необхідного досвіду. По-четверте, треба прораховувати загальну вартість володіння. Саме володіння, а не покупки рішення, оскільки при розрахунку окупності проекту закладаються не тільки капітальні витрати, але і операційні витрати, які можуть опинитися в рази вище за капітальні витрати.
Наприклад, при розрахунку окупності проекту реалізації мережі зв'язку междугороднего/международного оператора зв'язку було зрозуміло, що при трирічній роботі на ринку компанія витратить лише 10-15% на придбання устаткування, а решта витрат піде на оренду каналів зв'язку, оплату трафіку, оренду площ під розміщення технічних майданчиків. Ще складніше розрахувати так звані приховані витрати. Вони зазвичай з'являються, коли компанія вже зробила вибір і витратила велику суму на придбання устаткування і відмовитися від прихованих платежів рівносильно втраті вже вкладених засобів.
Досить поширені випадки, коли компанія набуває рішення, відповідного по опису виробника вимогам і що при цьому стоїть на 20-30% нижче за ринкові ціни на аналогічні рішення. В процесі установки виявляється, що для реалізації тієї або іншої функції потрібний додаткове устаткування, ПО або ліцензії. А для того, щоб запрацювали інші функції, потрібні доопрацювання з боку виробника. Все це приводить до додаткових витрат, і в результаті вартість рішення виявляється в 1,3-1,5 разу вище за ринкову вартість.
Щоб уникнути подібних перевитрат, потрібне складання докладного технічного завдання, а також вибір виробника з хорошим послужним списком реалізованих проектів. Втім, жодна компанія не в змозі в технічному завданні на реалізацію складного проекту передбачити абсолютно всі нюанси.
.
Важливий чинник - популярність бренду і кількість успішно реалізованих проектів. Ніхто не хоче бути «піддослідним кроликом» для виробника, що тільки що вийшов на ринок, навіть якщо його пропозиція дуже привабливо за ціною. В результаті невірного вибору компанії втрачають час і гроші, і все одно переходять на випробувані ринком рішення.
Сертифікати
На жаль, мало хто з компаній і операторів звертають увагу на наявність сертифікатів, що дозволяють будувати корпоративні і операторські мережі. Якщо для компанії це не так критично, то для оператора це питання повинне бути одним з перших в списку що задаються виробникові питань. Річ у тому, що при побудові мережі зв'язку оператор не зможе здавати об'єкти зв'язку Россвязьнадзору і надавати послуги, якщо сертифікати не відповідають стандартам нового ліцензування і сертифікації і вже тим більше якщо сертифікатів немає взагалі. Також для устаткування операторського класу потрібна реалізація СОРМ, якщо послуги, що надаються оператором, припускають його наявність.
Наприклад, для операторів місцевого, зонового, міжміського і міжнародного голосового зв'язку наявність Сорма - обов'язковою умовою. При цьому мало реалізувати СОРМ, потрібна наявність сертифікату на те, що устаткування зв'язку відповідає вимогам для проведення оперативно-розшукових заходів.
.
Варто відзначити, що закон, що діє, об зв'язки і підзаконні акти до нього припускають роботу оператора з такими типами традиційних сигналізацій, як ОКС37 і 2ВСК для міжоператорської взаємодії, і набором сигналізацій для абонентських включень (ISDNPRI, BRI, аналогові, SIP, Н. 323 і ін. ). Є виробники, які заявляють, що у них є устаткування для організації, наприклад, місцевого вузла зв'язку, а насправді пропонують програмне рішення Softswitch класу 5.
Зрозуміло, воно уміє підключати VoIP-абонентів і, напевно, надавати їм широкий спектр послуг, але жодне програмне рішення не забезпечить реалізацію фізичних стиків з підтримкою необхідного набору сигналізацій. А отже, потрібно докуповувати шлюзи іншого виробника, а також сполучати їх з програмним комутатором, сертифікувати сумісне рішення.
.
Концепція розвитку
Як правило, компанії і оператори зв'язку хочуть вирішити якесь конкретне завдання, вибираючи для її реалізації оптимального постачальника. Але далеко не кожен розглядає рішення цієї задачі з розрахунком на прогнозований розвиток в майбутньому. Наприклад, компанія телефонізує один з своїх нових філіалів. Розглядаючи пропозиції, як правило, відштовхуються від поточних запитів: зараз потрібний функціонал звичайних викликів і переадресація, при цьому за мінімальною ціною. Який вибір можна зробити при такому підході? Правильно, примітивна аналогова станція з аналоговими телефонами.
А що робити далі? Компанія припускає, що їй знадобиться нарощувати функціонал - додавати інтелектуальну голосову пошту, підтримувати роботу мобільних і надомних співробітників, автоматизувати обробку вхідних і витікаючих викликів і багато що інше, що забезпечить зростання продуктивності співробітників і підвищить якість обслуговування клієнтів. Інша сторона того ж питання - це вартість володіння проекту в цілому. Можливо, вартість IP-телефонного устаткування і ПО, потрібного для телефонізації одного філіалу, виявиться вищим за схоже рішення на базі традиційної телефонії.
Проте при плануванні розвитку нових філіалів і переході що існують на більш функціональні рішення, виявляється, що основний інтелект мережі можна поставити в центрі, а в решті місць - термінальне устаткування і засоби забезпечення відмовостійкості. Наприклад, в центральному офісі можна встановити IP-ATC, а також весь додатковий функціонал, а у філіалах поставити IP-телефони (весь функціонал вони отримуватимуть з центрального офісу) і засоби резервування (мінімальні за ціною).
Проста математика: при прагненні числа філіалів до нескінченності вартість рішення прагне до вартості IP-телефону на робоче місце плюс вартість резервування філіалу, що ділиться на середню кількість телефонів у філіалі. У разі, коли розрахунок робиться на базі традиційних телефонних рішень, потрібна установка телефонної станції в кожному філіалі, що збільшує вартість і ускладнює управління мережею. Мрія всіх технічних фахівців в подібних компаніях - централізоване управління при забезпеченні високої надійності.
Хіба можна бути упевненим в надійності ІТ-інфраструктури підприємства, якщо вона побудована на різнорідному устаткуванні? Хто зможе гарантувати працездатність взаємодії різних вузлів?
.
Перш за все варто звернути увагу на тих постачальників, які просувають комплексний підхід до організації ІТ-інфраструктури на будь-якому її рівні. Вони зможуть запропонувати рішення, яке задовольнятиме необхідному функціоналу сьогодні, а також простому додаванню функціонала в майбутньому. І тоді вкладені інвестиції не виявляться непотрібними завтра. Для операторів зв'язку важливим аспектом є впровадження нових послуг на ринку зв'язку, тому виробник устаткування, яке вибирає оператора, повинно бути розраховано на додавання функціонала для реалізації нових послуг.
Іншими словами, перш за все побудуйте надійний фундамент IP-мережі, зведіть хороші стіни і дах у вигляді задоволення поточних потреб і забезпечте можливість розвитку, вдосконалення на базі існуючої моделі.
.
0 Відгуків на “IP-телефонія Як зробити правильний вибір”
Залишити відгук